Категорії розділу

Дошкольники [9]
Школы [73]

Поиск


Научно-методический центр развития образования
"Научно-методический центр
развития образования"


Школьный гид
"Школьный гид"


ГАРМОНИЯ
Образовательная система "ГАРМОНИЯ"


ЕГЭ
Единый Государственный Экзамен


ЕГЭ
"Открытый урок"


ЕГЭ
"Сфера Знаний"

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа





Воскресенье, 04.12.2016, 15:17
Приветствую Вас Гость | | Главная | | Регистрация | Выход | Вход
ОБРАЗОВАНИЕ     ЛУГАНСКА
О Б Р А З О В А Т Е Л Ь Н Ы Й  П О Р Т А Л 
Г О Р О Д А  Л У Г А Н С К А
Каталог статей


Головна » Статті » Школы

Урок української літератури. 11 клас. "Образ Марусі Чурай"
Мета: розкрити характеротворення, проблематику, художню вартість роману у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко; формувати уміння творчо осмислювати прочитане; на основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, їхній вплив на виховання дітей; з̕ ясувати зовнішні й внутрішні фактори, що призвели до зради Гриця й кари за цю зраду, що вплинуло на подальшу долю головної героїні; розвивати уміння дискутувати, відстоювати свою точку зору, розвивати творчі здібності, естетичний смак, зв̕ язне мовлення учнів; спонукати учнів до глибокого осмислення морально-етичних, духовних уроків Л. Костенко; виховувати в учнів почуття власної гідності, порядність і вірність, повагу до минулого; звернути увагу на обов̕ язки перед батьками.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Л. Костенко, ілюстрації учнів до твору, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Передбачення теми уроку; робота з епіграфом.
- Прочитайте уривок з роману і спробуйте передбачити, про що піде мова на уроці.
Ця дівчина не просто так Маруся,
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.

Л. Костенко
(Відповіді учнів).
Сьогодні на уроці ми з вами повинні з̕ ясувати, хто ж вона – Маруся Чурай, поговоримо про роль митця й пісні в житті народу, обговоримо проблему вірності і зради.
Запишіть тему та епіграф уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Метод «Прес».
- Визначте жанр твору. Хто з письменників звертався до цього жанру? (І. Багряний «Скелька», М. Рильський «Марина», О. Пушкін «Евгений Онегин»).
- Визначте проблематику роману. Доведіть свою думку, посилаючись на текст.
- служіння народові;
- вірність і зрада;
- буття України;
- стосунки в родині;
- батьки й діти;
- митець і народ;
- добро і зло.

- Назвіть сюжетні лінії роману.
(- історична – визвольна війна проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького;
-особиста – історія кохання М. Чурай і Г. Бобренка).

IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Характеристика образу М. Чурай. Диспут.
- Порівняйте слова І. Іскри, що стали епіграфом уроку, із висловлюванням матері Гриця про Марусю:
Хіба то дівка? То ж таке ледащо,
Усе б співала. Боже упаси.
(Це діаметрально протилежні думки про Марусю).
Отже, ми повинні з̕ ясувати, яка ж вона – М. Чурай, яке її місце у творі.
- Чому Марусю традиційно називають «дівчиною з легенди»? (Реальність її існування поки що документально не підтверджена. Існує значна кількість переказів і легенд, побудованих на спільному сюжеті).
- Який у творі є для автора (і для нас, читачів) критерій оцінювання людини?
(Судовий процес над Марусею, ставлення до неї людей).
- Хто і в чому звинувачує Марусю? (Орина Бобренчиха, мати Гриця; Галя Вишняківна, Семен Горбань).
- Що ви можете сказати про цих людей?
(Зміст життя Бобренчихи – дорівнятися до Вишняків, розбагатіти. Поступово ця мета поглинає її, робить зажерливою, егоїстичною. Чоловік, по суті, непогана людина, чесна й працьовита, намагається її стримати. Але скоро відступає, бо слабкий духом, втрачає інтерес до життя й гине безглуздо, провалившись під лід. Тепер здійснити її мрію про багатство може тільки Гриць. Син бере участь у військових походах, і матір не протестує, бо сподівається на збагачення. Коли ж Бобренчиха переконалася, що війна скоріше подарує каліцтво або смерть, ніж скарби, вона звертає увагу на особисту долю парубка. Красуня Маруся її не влаштовує, бо бідна. І стара постійно ганьбить її в очах Гриця, аж поки не примушує його заручитися з багатою Галею Вишняківною.
Галя Вишняківна – обмежена, пихата, самовпевнена, бо знає, що вона дочка «значного чоловіка». Глуха до пісні. Через духовну убогість у Галі немає вміння любити. Це почуття підміняється бажанням вийти заміж.
Полтавський війт Семен Горбань дуже хоче догодити багатому родичу Вишняку. Сам злодій («з комори мєсной потай дьоготь крав»), він не може збагнути велич обдарування Чураївни, тому на слова Іскри про те, що, вбиваючи Марусю, вони розправляються з піснею, він відповідає: «При чому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена»).
- Яка риса об̕ єднає ці характери? (Убогість душ).
- Чи розумієте ви поведінку Грицевої матері на суді? Адже вона втратила єдиного сина).
(Спочатку Грицева матір викликає співчуття, оскільки смерть дитини – страшне горе. Але потім ця жінка викликає почуття неприязні, оскільки брудними словами кидає в Марусю, хоч знала її з самого народження, знала історію кохання Гриця й Марусі, як вірно й довго чекала її сина Чураївна з військових походів. Бобренчиха не раз запитувала в Марусі: «А чим же ми тобі за це віддячимо?» А на суді перед людьми мало не повію з неї робить).
- Чи погоджуєтеся ви з думкою Бобренчихи?
- Охарактеризуйте сім̕ ю, в якій зростала Маруся. Що їй дісталося у спадок від батька і матері?
- Коли вперше «торкнуло слово» душу Чураївни?
- Які духовні цінності виховували Чураї у своєї доньки?
- У своїх дослідженнях літературознавці сім̕ ю Чураїв зображують у формі шлюбної обручки, а Бобренків – у формі трикутника. Подумайте, чому так?
- Хто захищає Марусю на суді? (Лесько Черкес, Яким Шибилист, Іван Іскра, Мартин Пушкар – тобто козацтво).
- Чому саме козаки виявляють найактивнішу позицію захисників і гуманістів?
(Козацтво – це зовсім інший світ з демократичним устроєм, законами, звичаями. Тому єдиним прагненням козаків є справедливе вирішення справи).
- Відверто й емоційно виступив на суді Іван Іскра. Що керує його поведінкою – любов чи справедливість?
(Зачитати виступ – кінець І розділу, с. 28.
Іван щиро кохає Марусю, але й розуміє, що, стративши Чураївну, кати знищать красу мистецтва. А що ж далі? «А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?» У відповідальний момент Іскра здатний на вчинок благородний. Він, гонець до гетьмана, боїться на шляху пастки, ворожої кулі, бо йому треба довести справу до кінця. «Якщо я впаду, - не врятована пісня, задушена пісня в петлі захрипить». Іскрі притаманне благородство).
Отже, козаки довели, що вони справжні люди, гідні цього високого звання.
- Чия поведінка на суді здається вам дуже дивною і чому?
(Це поведінка самої Марусі, яка мовчить, нічого не каже у своє виправдання, не хоче запросити на суд свідків).
- Як ви пояснюєте таку поведінку Марусі?
(Вона вже перейшла межу життя. Помер Гриць, а разом з ним пішло в небуття її щастя, її радість, усе покрила «ночі темна пелена». А ще Маруся в момент суду розв̕ язати для себе питання: хто ж він такий, її Гриць?
Бо ж річ не в тім – женився, не женився…
Прийшов, пішов, забув чи не забув.
А в тому річ, коли він так змінився?
Чи, може, він такий і зроду був?
- Спробуймо розібратися разом з Марусею: коли ж почалося роздвоєння душі Гриця?
(Гриць Бобренко завис над прірвою між двома берегами. З одного боку, сміливий козак, у колі побратимів, на полі битви він переживає хвилини психологічної свободи. Другою ж половиною своєї роздвоєної душі він тримається грунту, матеріальних статків.
Проблема Грицевої роздвоєності криється в безвольності характеру: він не здатен на вчинки, завжди пасивно належатиме тій морально-етичній атмосфері, в яку потрапив.)
- Чому Маруся не простила Грицеві?
(Не хоче заплямувати своє велике кохання, вірніше, пам̕ ять про нього. І тепер вона зрозуміла, що їхні душі різної глибини. А «нерівня душ – це гірше, ніж майна»).
- Яким же був вирок суду?
Отже, ми заслухали думки різних літературних персонажів про Марусю. Які моральні цінності, такі й позиції.
Чураї – духовність, традиції, чесність.
Бобренки – добробут, багатство, користь.
Але всі ці люди згодні в одному – Маруся і Гриць – не пара. До цього ж висновку приходить і Маруся:
Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі.
- Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?
- Хто з героїв УЛ виявився непарою з цієї ж причини? (Мавка і Лукаш із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»).
Хочеться голосно крикнути Грицеві: «Не зневажай душі своєї цвіту», - як казала Мавка Лукашеві.
За давнім законом, засудженим до страти давали три дні на роздуми. Під час спогадів, сповіді перед самою собою Маруся свою таємницю звіряє лише творцеві життя – Сонцю.
- Зачитайте її зізнання.
Я завтра, сонце, буду умирати.
Я перейшла вже смертницьку межу.
Спасибі, сонце, ти прийшло крізь грати.
Я лиш тобі всю правду розкажу.
Не помста це була, не божевілля.
Людина спроста ближнього не вб̕ є.
Я не труїла. Те прокляте зілля
Він випив сам. Воно було моє.

- Хто ж вирішує долю дівчини?
(Гетьман Б. Хмельницький. Людина освічена, він усвідомлює, що без мистецтва не буде народу, не стане пам̕ яті про його звитяжні подвиги).
Мотив зради виконує важливу роль у творі. Ставлення до неї є чинником розмежування між персонажами.
Із гетьманського універсалу:
Вчинивши зло, вона не є злочинна,
Бо тільки зрада є тому причина.

- У чому ж корені зради?
(У помилковому виборі життєвих орієнтирів. Життя людини – це не чернетка, у якій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. У житті не може бути так, що одного разу зрадивши людині, коханій, країні, завтра ти знову станеш порядною людиною й будеш робити тільки добро. Отруївши кохання Марусі підступною зрадою, Гриць став на слизьку й холодну стежку підлості. У ньому перемагає душа пристосуванця).
- Маруся отримала помилування. Як ви поясните її стан:
І не було ні радості, ні чуда.
Лиш тихий розпач: вмерти не дали.
Підсумок
- Якою ж постала перед вами Маруся?
(Чим більше свідків виступає на суді, тим більшою симпатією проймаєшся до Марусі. Роман побудований на протиставленні високого й низького, приземленого й духовного. Вибір життєвих ідеалів ділить персонажів на 2 світи. Прірва, що пролягла між ними, - це відмінність їх духовних орієнтирів).
2. Проблема «митець і народ».
Чільне місце у творі посідає «вічна» проблема літератури – митця й народу.
- Хто з українських письменників торкався цієї теми?
- Порівняйте творчий шлях Л. Костенко й героїні роману – Марусі.
(Л. Костенко, змальовуючи образ своєї попередниці, внесла в нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків із суспільством 70-80 р. ХХ ст. Л. Костенко в центр твору ставить питання жертовного служіння співця своєму народові.
- Чи варто співцеві жертвувати життям заради народу, якщо він не гідний цього співця? (Варто, бо поет може підняти народ до свого рівня).
- Чому Маруся йде на прощу в Київ? Усвідомленим чи випадковим було її рішення?
(Для Марусі настає новий етап духовного самопізнання, яке було неможливим без усвідомлення себе часткою народу. Вітчизна тепер бачиться їй очима мандрівного дяка. На думку критика Анатолія Макарова, він є прообразом Г. Сковороди. Він так само утікає від світу. Освічений, патріот своєї землі, він чудово обізнаний з історією, веде зі своєю супутницею розмови про подвиги героїв.
- Якою постає Україна з розділу «Проща»? Для чого в канву української історії вплетено згадку про античну трагедію – Аппіїв шлях?
(Аппіїв шлях – дорога в Стародавньому Римі, яка була збудована з воєнною метою за наказом цензора Аппія Клавдія в 312 р. до н. е. Уздовж Аппієвої дороги біля Рима досі видно пам̕ ячники римського некрополя (могильника) часів язичества і раннього християнства. У переносному значенні Аппіїв шлях – дорога мук, страждань і втрат).
- Чи розуміє Маруся, що її любовні страждання мізерні проти страшних випробувань, які терпить її народ?
(Звучить пісня «Засвіт встали козаченьки», присвячена захисникам рідної землі).
- Чи залишилася б у пам̕ яті стількох поколінь М. Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу?
- У чому ж трагедія життя М. Чурай?
(Вона була народжена для пісень. Втративши сенс життя після зради коханого, вона втратила бажання творити, здатність до творчості: «Найважча кара звалася життям»).
Окреслена тематика посідає значне місце у творчому доробку поетеси й обминути її означало б не з̕ ясувати важке питання про творче кредо Л. Костенко. До цієї ж тематики вона звертається й у інших творах.
Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.
(«Не треба думати мізерно»)
Поети – це біографи народу,
А в нього біографія тяжка.

(«Летючі катрени»)
3. Словесне малювання.
(Портрети М. Чурай на слайді; на дошці малюнки учнів).
- Поясніть, чому саме такий образ М. Чурай виник у вашій уяві?
4. Завдання «Відгадай афоризм».
- Що називається афоризмом?
- У мудрій книзі зашифрований афоризм. Розгадайте його (читати треба знизу вгору справа наліво).
Відповідь: Життя – така велика ковзаниця.
Кому вдалось, не падавши, пройти?
5. Випереджальне завдання «Щоденник подвійних думок».
- Чому записали саме цей афоризм, про що він примушує замислитись, чи близький вашому життєвому досвіду; якщо не згодні з думкою автора,поясніть свої думки, асоціації.
6. Рефлексія. Метод «Рюкзак».
- Які знання з тих, що отримали на уроці, можна використати на інших уроках, у житті?

V. Підсумок уроку.
Отже, ми з вами з̕ ясували, хто ж вона – Маруся Чурай, поговорили про роль митця й пісні вжитті людини, обговорили проблему вірності і зради.
Роман примусив нас замислитись, якою повинна бути людина. Сьогодні на уроці ми вчилися жити, завтра вашим учителем стане життя, іноді таке нестерпне. Л. Костенко постійно нас переконує: внутрішні можливості людини безмежні, не забувайте про це й завжди боріться за людину в собі, за незаплямоване сумління.
(Оцінювання).

VІ. Домашнє завдання.
1. Скласти кодекс правил, якими повинна користуватися в житті порядна людина.
2. Пояснити афоризм: «Негідно бути речником юрби».

Джерело: http://school28.edukit.lg.ua
Категорія: Школы | Додав: Fishка (02.04.2015) | Автор: Сливка Алла Віталіївна E W
Переглядів: 495 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2016